Союзники партії Марін Ле Пен і Жордана Барделли — крайні праві популісти, які за своєю риторикою дають фору навіть партійцям “Нацоб’єднання”. Згаданий Сьотті до 2024 року очолював правоцентристську партію “Республіканці”, звідки пішов зі скандалом і створив власну партію. Він, як і Барделла, італійського походження. Тобто французький націоналіст, який не зовсім француз. Як і лідер “Реконкісти” Ерік Земмур, він із родини алжирських сефардів. Серед ультраправих популістів в Європі, які наживають собі політичний капітал на антимігрантській риториці та підтримці традиційних цінностей, вистачає вихідців із середовища мігрантів або порушників тих самих традиційних цінностей. Найбільш яскравою представницею тут є лідерка “Альтернативи для Німеччини” Аліс Вайдель — лесбійка, яка перебуває у відносинах зі швейцаркою шрі-ланкійського походження.