На валютному ринку штормить.

Маємо чергові антирекорди.

НБУ минулого тижня збільшив інтервенції на 30% – до $1344,4 млн, що стало найбільшим тижневим обсягом інтервенцій з кінця 2024 року.

Середньоденне негативне сальдо купівлі й продажу валюти збільшилося до $269 млн на банківський день із $207 млн за такий же період тижнем раніше.

На ринку валютообмінних операцій населення негативне сальдо зросло з $38,5 на день до $57,9.

Ситуація ускладнюється внаслідок неадекватної валютної політики НБУ.

НБУ намагається регулювати структурно дефіцитний валютний ринок через псевдоринковий режим “керованої гнучкості”.

Удавана “гнучкість” курсу гривні не має нічого спільного з ринковим курсом гривні.

НБУ гасить валютні дефіцити відповідно до його власних уявлень про  рівень валютного курсу, але про цей рівень нічого не знають учасники ринку. Не знають із жовтня 2023 року, коли НБУ скасував режим фіксованої привʼязки гривні до долара США.

Відсутність чіткої фіксації валютного курсу в умовах хронічного гігантського дефіциту валюти веде до панічних настроїв учасників ринку, як тільки з’являється додатковий зовнішній тригер.

Тригером стала війна в Перській затоці. А фундаментальна вразливість національного валютного ринку виникла внаслідок власної політики НБУ.

Неадекватна й несвоєчасна політика валютної лібералізації тепер призводить до невиправданих втрат валютних резервів.

І поки валютний ринок не отримає чітких орієнтирів – ці витрати будуть прогресійно наростати.

Для того щоб гривня була сильною, потрібно розвивати кредитні й фондові гривневі ринки, а не бігати з бубном на Хортиці чи влаштовувати щотижня ювілеї про чергову пʼятирічку існування НБУ чи річницю чергового голови. За свою каденцію я чотирьох пережив.

Але це вже інша історія. А зараз слід повернутися до фіксованої привʼязки курсу гривні до світових валют, щоб заспокоїти ринок і надати ринку чіткі орієнтири валютної динаміки.

Джерело: Богдан Данилишин / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора