Скасовують виступи росіян і в інших країнах ЄС. Десь більш охоче, десь після значного розголосу. Так що казус бієнале радше є виключенням, а не правилом. Але разом із тим це й небезпечний прецедент, якщо італійська влада поступиться, а наша дипломатія — не дотисне. Світ, на жаль, звикає до баналізації війни в Україні, розрахунок на це не приховує і згаданий Швидкой. Ми не вперше стикаємося з тим, як росіяни пролазять у будь-яку щілину, яку їм хоча б трохи відкривають. Приміром, цьогорічний лауреат “Оскара” за кращий документальний фільм “Пан Ніхто проти Путіна”. Фільм дансько-чесько-німецький, але документуванням російської пропаганди у школі займався вчитель Павло Таланкін, який вивіз відзнятий матеріал за кордон. Ідея Таланкіна цікава, світ, переглянувши це кіно, хоча б трохи зрозуміє, як Путін готує наступні покоління для війни. Але під час отримання “Оскара” росіянин закликав “зупинити всі війни у світі”, а не війну, розпочату його країною проти нашої, і через яку власне став можливим його фільм.
