Проте ці випадки тьмяніють на тлі купи скандалів із однопартійцями Шуляк. З фракції й партії за її керівництва виключили (або самі вийшли) Олександра Трухіна, Людмилу Марченко, Мар’яну Безуглу, яка нині влаштовує в Раді одиночні пікети, Миколу Задорожного, Юлію Яцик, Миколу Тищенка, Богдана Торохтія, Олега Воронька. Декого зі “слуг” не виключали, але увільнили від керівництва партосередками, як-от Павла Халімона та Олексія Кузнєцова. Паралельно з розвалом “зеленої” фракції втрачала свої позиції і “зелена” партія. Шуляк у звіті згадала про “очищення партії”, проте переважно акцентувала на позитиві — розвинули ЗеМолодіжку і ЗеЖінок, реалізували понад 100 регіональних проектів, завдяки “унікальній методиці” створено кількатисячний “кадровий резерв” партії… Таке враження, що колишня голова “слуг” живе в паралельній реальності.
