Невже індійці злякалися санкцій Трампа, і їхні НПЗ дійсно припинили приймати нафту РФ? – подумали ми під час щоденного моніторингу, побачивши, що вже три – шість днів кілька “наших” танкерів із Балтики й Чорного моря чомусь не заходять до затоки Gulf of Kutch, на березі якої розташовані одразу кілька великих нафтових портів / терміналів / НПЗ – Сікка, Вадінар, Мундра (1, 2, 3 на карті).

Саме так, на жаль, пишуть про це багато ЗМІ – як українських, так і закордонних. А що насправді? – це дуже легко зрозуміти навіть не експерту. Подивилися на карту з популярного морського ресурсу?

Там просто є аншлаг. Порти / термінали не встигають приймати і обробляти танкери. Всі оті червоні цяточки в затоці – це танкери, що чекають…

Зараз маємо рекордні обсяги морського експорту сирої нафти РФ (на відміну від того, що сказав днями “найвеличніший”).

Чому так?

1. Тому що внаслідок “далекобійних санкцій України” щодо російських НПЗ держава-ворог була вимушена максимально спрямувати сиру нафту на експорт, інакше довелося б тампонувати свердловини. Бо нема куди подіти цю криваву нафту.

2. Хоча в Індії й Китаї не вірять, що “найвеличнішій” буде контролювати свої демонстративні санкції щодо “Роснефті”й Лукойлу, все ж хочуть зробити запаси за нормальними цінами (та ще виторгувати знижку) до 21 листопада 2025 року, коли санкції офіційно почнуть діяти.

Отже, уважно дивимося на результати нашого моніторингу і не ведемося на підлабузницьку пропаганду з боку ЗМІ до “найвеличнішого” і власні wishful thinking (видавання бажаного за дійсне. – “ГОРДОН”).

Тільки жорсткий реалізм дозволить нам побудувати наступні адекватні кроки в боротьбі.

Джерело: Andrii Klymenko / Facebook